Нейромережа GPT-6 Astra розшифрувала таємний військовий лист епохи Наполеона, нерозгаданий протягом 217 років

Понад два століття потому історики нарешті дізналися точний зміст зашифрованого листа, надісланого 1809 року французькому генералу Огюсту Мармону. ШІ-інженер Картер Черч залучив до цього завдання мовну модель GPT-6 Astra від OpenAI. Нейромережа опрацювала відсканований рукописний документ і допомогла відновити повний ключ до шифру. На весь процес знадобилося близько шести годин машинних обчислень.

У мережі документ часто помилково називають «листом Наполеона». Насправді 16 березня 1809 року імператор лише наказав своєму пасинку — віцекоролю Італії Ежену де Богарне — передати Мармону секретні відомості. Як з’ясував Черч під час аналізу, підсумковий лист відправили зі штабу де Богарне наприкінці березня, і він практично дослівно переказував вказівки французького головнокомандувача.

Розташування військ перед війною

Розшифрований текст розкриває конкретні стратегічні деталі диспозиції французьких та союзних сил напередодні Війни п’ятої коаліції. У звіті наведено точні цифри: 40 тисяч баварців розташувалися між Мюнхеном і Пассау, 30 тисяч поляків утримували позиції на Віслі, а ще 80 тисяч французьких солдатів перебували біля Байройта.

У листі генералу Мармону прямо наказувалося готувати свій корпус до маршу. Командування наголошувало, що він не повинен дозволяти невеликим загонам супротивника затримувати просування армії.

Як алгоритми впоралися з рукописним шифром

Код послання виявився масштабним: документ містить близько 1300 зашифрованих одиниць, що складаються зі 155 різних символів. До цього експерименту історики знали значення лише 33 літерних знаків, які покривали заледве третину тексту. Французькі шифрувальники використовували складну суміш з арабських цифр, латинських і грецьких літер, а також вигаданих від руки символів, частина з яких замінювала не окремі літери, а цілі слова.

Зводити успіх лише до натискання однієї кнопки в інтерфейсі нейромережі некоректно. GPT-6 Astra розпочала з чистого аркуша: модель проаналізувала скан, самостійно розбила його на рядки, розпізнала рукописні елементи та згрупувала візуально схожі знаки, навіть якщо вони були написані з різним нахилом.

Після цього дослідник застосував алгоритм імітації відпалу (simulated annealing). Скрипт перебирав варіанти розшифрування, а мовна модель оцінювала отриманий результат, спираючись на статистику французької мови та історичний контекст початку XIX століття.

Головна цінність проєкту полягає в демонстрації нових можливостей мультимодального ШІ. Розробнику вдалося об’єднати в єдиний процес комп’ютерний зір, розпізнавання складного рукописного тексту, програмування та криптоаналіз, на який у людей пішли б місяці рутинної роботи. Щоб підтвердити достовірність даних, автор опублікував повний ключ до шифру, оригінальну транскрипцію та програмний код, що дозволяє будь-кому повторити експеримент.