Чотири або більше напоїв із кофеїном на день скорочують сон, але роблять його трохи глибшим — дослідження

У людей, які випивають чотири і більше порцій напоїв із вмістом кофеїну на добу, нічний сон триває в середньому на 11–13 хвилин менше, ніж у тих, хто обмежується однією–трьома чашками. При цьому під час фази повільного сну прилади фіксують у них дещо виразнішу дельта-активність мозкових хвиль — показник, який традиційно пов’язують із глибиною відпочинку. До таких висновків дійшла міжнародна група дослідників зі Швейцарії, Ірландії та Нідерландів, яка опублікувала роботу в Journal of Psychopharmacology.

Полісомнографія замість суб’єктивних опитувальників

Дослідження привернуло увагу після публікації на порталі PsyPost, оскільки спирається на рідкісну для подібних тем комбінацію методів. Більшість висновків щодо впливу кави на організм ґрунтуються виключно на самозвітах добровольців, однак цього разу вчені поєднали генетичний аналіз з об’єктивними апаратними вимірюваннями.

Базою слугували два масиви даних:

• Антропометричні та генетичні профілі понад 485 тисяч учасників проєкту UK Biobank, де відстежували загальне споживання чаю, кави та енергетиків.
• Швейцарська когорта HypnoLaus, у якій близько 1700 людей пройшли повноцінну домашню полісомнографію з безперервною реєстрацією електроенцефалограми (ЕЕГ), дихання та серцевого ритму.

Чому «глибше» не означає «ефективніше»

У соціальних мережах висновки роботи швидко обросли міфами про те, що чотири чашки еспресо нібито «оптимізують» відпочинок і подовжують відновлювальну фазу. Реальні дані авторів далекі від ідеї нейрохакінгу.

Різниця в повільнохвильовій активності між групами становила лише близько 0,8%. Сам по собі цей зсув мікроскопічний і, на думку авторів, відображає просту компенсаторну реакцію: коли мозок недоотримує часу на сон, він намагається інтенсифікувати відновлювальні процеси в доступне вікно. При цьому ані суб’єктивне відчуття бадьорості вранці, ані тривалість фази швидкого сну (REM) у любителів міцної кави не покращилися.

Автори також перевірили зв’язок за допомогою менделівської рандомізації — генетичного методу пошуку причинно-наслідкових зв’язків. Частина математичних моделей показала екстремальне скорочення сну на дві–три години, але дослідники визнали ці розрахунки спотвореними через слабку специфічність генів метаболізму кофеїну. Статистично підтверджений ефект обмежився саме 11–13 хвилинами втраченого часу.

Розглядати кофеїн як спосіб «висипатися швидше» не варто: дослідження фіксує адаптацію нервової системи до постійної стимуляції, а не чарівний інструмент для економії часу на подушці.