Телескоп MOTHRA зафіксував розпад загиблої зорі: туманність Равлик показала майбутнє Сонця

Астрофізики вперше детально простежили, як речовина скинутих оболонок умираючої зорі руйнується та розсіюється в міжзоряному середовищі. Спостереження за туманністю Равлик унаочнили процес космічного перероблення матерії, який приблизно через 5 мільярдів років чекає й на наше Сонце.

Туманність Равлик розташована на відстані близько 650 світлових років від Землі в сузір’ї Водолія. У її центрі лежить білий карлик — остигле ядро світила, яке скинуло зовнішні шари на стадії червоного гіганта.

Під час калібрування оптичного комплексу MOTHRA, що будується в Чилі, науковці виявили у зовнішній області туманності 22 дугоподібні ударні хвилі. Ці структури формуються у зонах, де щільні згустки зоряної речовини на високій швидкості врізаються в міжзоряний газ. У міру віддалення від центрального білого карлика дуги поступово втрачають форму та фрагментуються.

10 000 років на розчинення та кругообіг матерії

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, окремий фрагмент викинутого зоряного газу зберігає свою структуру близько 10 000 років після зіткнення з довкіллям, після чого повністю руйнується й змішується з матерією галактики.

Як зазначають фахівці Північно-Західного університету, відкриття вдалося зробити випадково завдяки унікальній оптичній схемі MOTHRA: після введення в експлуатацію комплекс об’єднає 1 140 довгофокусних об’єктивів для пошуку тьмяних газових структур на великих ділянках неба.

Спостереження підтверджують модель космічного кругообігу: елементи, викинуті загиблими зорями, з часом входять до складу нових газопилових хмар, з яких формуються наступні покоління зоряних систем. Як підкреслює видання Space.com, через 5 мільярдів років аналогічний шлях чекає на Сонце — після фази червоного гіганта воно перетвориться на білий карлик, а його зовнішні оболонки розсіються Чумацьким Шляхом.