У США вимагають заборонити китайські авто: через жорсткі критерії під ударом опинився Mercedes-Benz

Провідні світові автовиробники звернулися до Конгресу США з вимогою до кінця 2026 року ухвалити закон про безстрокову заборону китайських підключених автомобілів, а також пов’язаного з ними бортового програмного забезпечення та електронних компонентів. Однак жорсткі критерії документа створили юридичну пастку: під дію обмежень несподівано потрапляє німецький концерн Mercedes-Benz через склад своїх акціонерів.

Загроза нацбезпеці та захист внутрішнього ринку

Ініціатором звернення виступив Alliance for Automotive Innovation — галузеве лобі, що представляє інтереси Ford, General Motors, Toyota, Volkswagen та десятків інших марок. Автогіганти вимагають невідкладно затвердити законопроєкт Connected Vehicle Security Act (S. 4429).

Американські концерни побоюються повторення європейського та азійського сценаріїв, де бренди з КНР на кшталт BYD стрімко нарощують частку ринку завдяки масованим державним субсидіям та агресивному демпінгу. Офіційним приводом для ембарго став захист національної безпеки: сучасні розумні автомобілі оснащені десятками камер, мікрофонів і телематичних блоків, здатних непомітно збирати дані про інфраструктуру та передавати геолокацію на закордонні сервери.

Проєкт закону вже одноголосно схвалив профільний комітет Сенату. Ініціатива покликана надати статусу повноцінного закону чинним адміністративним правилам Міністерства торгівлі США: відомство вже заборонило встановлення китайського софту з 2027 модельного року, а окремих комунікаційних мікросхем — з 2030-го.

Парадокс 15% і китайські акції у Штутгарті

Головна інтрига розгорнулася навколо критеріїв іноземного контролю. Схвалена сенаторами версія документа блокує доступ на ринок США виробникам, у яких понад 15% капіталу або голосів належать громадянам чи структурам із «недружніх країн».

При цьому, згідно з публічною структурою акціонерів Mercedes-Benz Group, пекінська держкорпорація BAIC володіє 9,98% акцій автоконцерну, а ще 9,69% зосереджені в руках засновника холдингу Geely Лі Шуфу. Сукупно на китайських партнерів припадає 19,67% акцій — відчутно вище за встановлену законодавцями планку.

Виник абсурдний парадокс: Mercedes-Benz сама входить до альянсу, який лобіює закон, що в нинішньому вигляді формально оголошує її продукцію загрозою безпеці США.

У Капітолії проблему вже визнали. Сенатор Тед Круз застеріг колег від ухвалення невибіркових норм, а один із авторів біля Берні Морено заявив, що карати європейських союзників ніхто не планує. Законодавці пообіцяли доопрацювати систему винятків і передбачити гнучкий перехідний період до 2030 року, щоб урятувати німецькі преміальні седани від американських санкцій.