10 хвилин надповільного бігу активують префронтальну кору та покращують настрій: відкриття японських науковців

Коротка десятихвилинна пробіжка в надповільному темпі здатна відчутно покращити настрій та активувати виконавчі функції головного мозку, навіть якщо швидкість руху не перевищує темпу звичайної пішої прогулянки. Такого висновку дійшли нейробіологи з Університету Цукуби, які досліджували вплив легких фізичних навантажень на когнітивний контроль. Результати роботи опубліковані в науковому журналі Imaging Neuroscience.

Швидкість 3–6 км/год та активація префронтальної кори

В експерименті взяли участь 24 здорові добровольці. Кожен учасник проходив дві сесії у довільному порядку: десять хвилин пасивного відпочинку сидячи та десять хвилин бігу на біговій доріжці з ультранизькою інтенсивністю — близько 35% від індивідуального пікового споживання кисню (VO₂peak).

Швидкість добирали індивідуально для кожного піддослідного: вона становила від 3 до 6 км/год. Це повільніше за темп, за якого людина в природних умовах переходить із швидкої ходьби на біг підтюпцем.

До та після кожного сеансу науковці вимірювали активність мозку методом функціональної спектроскопії у ближньому інфрачервоному діапазоні (fNIRS), оцінювали емоційний стан і пропонували пройти тест Струпа на увагу та швидкість реакції.

Як підтверджується в матеріалах дослідження на порталі PubMed, після десяти хвилин повільного бігу учасники значно швидше давали собі раду з тестами на когнітивну гнучкість і повідомляли про приплив бадьорості. Спектроскопія зафіксувала виражений приплив збагаченої киснем крові до лівої префронтальної кори, яка відповідає за обробку інформації, концентрацію та стримування імпульсивних реакцій.

Ритмічні коливання голови та практична користь

Автори зафіксували цікаву біомеханічну закономірність: ступінь покращення настрою безпосередньо корелював з амплітудою вертикальних коливань голови під час бігу.

У пресрелізі Університету Цукуби науковці припускають, що м’які ритмічні мікроприскорення під час приземлення стопы стимулюють серотонінову систему мозку, хоча цей механізм ще належить перевірити на практиці.

Автори нагадують про обмеження дослідження: експеримент показав короткостроковий сплеск активності мозку після єдиного легкого тренування порівняно із сидінням, але не зіставляв біг підтюпцем із класичною ходьбою напряму.

Тим не менш, результати доводять, що для ефективного перезавантаження нервової системи та зняття ментальної втоми протягом робочого дня непотрібні виснажливі спринти: достатньо десяти хвилин найлегшого бігу зі швидкістю пішохода.