7–8 годин сну пов’язали з мінімальним ризиком деменції: чому спати занадто багато теж небезпечно

Канадські дослідники з Йоркського університету визначили орієнтовну тривалість сну, пов’язану з найменшим ризиком когнітивних порушень у похилому віці. Об’єднавши результати десятків багаторічних спостережень за участю понад 1,3 мільйона людей, учені з’ясували, що в тих, хто регулярно спить по 7–8 годин на добу, імовірність розвитку деменції виявилася мінімальною. Водночас статистична загроза зростала як за хронічного недосипання, так і за надмірного часу в ліжку.

Результати масштабної роботи опубліковано в метааналізі журналу PLOS One. Автори проаналізували дані 17 когортних досліджень сну із середнім періодом спостереження близько 12 років. З’ясувалося, що зв’язок між сном і нейродегенерацією має форму вираженої U-подібної кривої:

• сон менш ніж 7 годин на добу корелював із підвищенням ризику деменції на 18% порівняно з групою «норми»;
• регулярний сон довше 8 годин показав ще тривожніший зв’язок — зростання ризику на 28%.

Пастка зворотної причинності: чому довгий сон — тривожний маркер

Попри гучні заголовки про «профілактику Альцгеймера правильним режимом», автори дослідження закликають не плутати статистичну кореляцію з прямою причиною. Спостережний формат метааналізу не доводить, що тривалий сон сам собою руйнує клітини мозку.

У медицині добре відомий феномен зворотної причинності. Потреба спати по 9–10 годин і постійна денна сонливість часто слугують не винуватцем, а раннім прихованим симптомом уже наявних органічних уражень нервової системи. Патологічні процеси можуть роками пошкоджувати зони мозку, що відповідають за циркадні ритми, задовго до того, як людині поставлять офіційний діагноз. Тож штучна спроба спати менше за норму при вже наявних порушеннях навряд чи захистить мозок від хвороби.

Спорт компенсує малорухливість

Окрім сну, учені оцінили вплив інших повсякденних звичок, повідомляє науковий портал ScienceAlert. Регулярна фізична активність виявилася одним із найнадійніших немедикаментозних способів підтримки когнітивного здоров’я — у фізично активних учасників ризик деменції був на 25% нижчим.

Натомість сидячий спосіб життя (понад вісім годин на стільці щодня) асоціювався зі зростанням імовірності деменції на 27%. Щоправда, автори уточнюють, що блок даних про сидячу роботу спирається лише на три дослідження і потребує додаткової наукової перевірки.

Якщо підсумувати, дослідження підтверджує: діапазон 7–8 годин нічного відпочинку залишається золотим стандартом для дорослих людей. Різкі відхилення від цього графіка в будь-який бік — привід придивитися до загального стану здоров’я та способу життя.