Чому тривожних людей зарано записувати в генії: як занепокоєння насправді пов’язане з інтелектом

У соцмережах набирає популярності зручна для багатьох теорія: схильність до постійних переживань — це нібито вірна ознака геніальності. Користувачі стверджують, що для безперервного пошуку загроз і детального прорахунку негативних сценаріїв потрібен винятковий інтелект. Психологи й нейробіологи з такою романтизацією не згодні: помірна тривожність справді може бути корисною в побуті, але її наявність аж ніяк не свідчить про рівень вашого IQ.

Занепокоєння в розумних межах виконує важливу адаптивну функцію. Як пояснила виданню «АиФ» клінічна психологиня Маріанна Абравитова, схильні до тривоги люди часто виявляються відповідальнішими та емпатичнішими. Вони уважніше ставляться до власної безпеки, ретельніше готуються до складних перемовин чи поїздок, заздалегідь продумують план «Б» і швидше зчитують зміни в настрої оточення.

Але тут є чітка межа: йдеться виключно про легку повсякденну настороженість. Якщо тривога змушує вас годинами обмірковувати одну невдалу розмову, викликає нав’язливе бажання перевіряти дверні замки або заважає спати — це не суперздатність, а привід звернутися до фахівця, щоб зменшити навантаження на психіку.

Суперечливі дані наукових досліджень

Спроби пов’язати геніальність із тривожністю за допомогою науки розбиваються об суперечливі результати експериментів. Простого правила «що розумніша людина, то більше вона переживає» не існує.

У 2015 році дослідження, опубліковане в ScienceDirect, за участю 126 студентів справді показало кореляцію між високим вербальним інтелектом і схильністю до румінації — нав’язливого «пережовування» одних і тих самих думок. Однак автори не робили висновків про те, що тривожні люди розумніші за інших. Щойно в статистиці врахували супутні чинники, прямий зв’язок між високим інтелектом і симптомами тривожного розладу повністю зник.

Є роботи з прямо протилежними висновками. Інше дослідження за участю 312 дітей і підлітків виявило, що високий вербальний інтелект опосередковано допомагає знизити рівень тривожності. Люди з розвиненим когнітивним апаратом легше переносять невизначеність, швидше знаходять логічні пояснення лячним ситуаціям і ефективніше заспокоюють самі себе.

Тож виправдовувати власні неврози уявною геніальністю — антинауково. Помірна тривожність робить людину передбачливішою, але сама собою не замінює інтелект.