Науковці навчилися викликати усвідомлені сни — понад половина учасників змогли зрозуміти, що сплять

Міжнародна група нейробіологів з Канади, Нідерландів та Італії розробила ефективний протокол занурення в усвідомлені сновидіння. Поєднання попереднього півгодинного тренування та м’яких сенсорних сигналів під час швидкого сну дозволило 51,7% учасників експерименту усвідомити себе всередині сновидіння та передати сигнал дослідникам. Результати роботи опубліковані у вигляді препринту на сервері bioRxiv.
Сигнали очима з фази REM і пов’язка ZMax
У дослідженні взяли участь 60 добровольців, більшість з яких вкрай рідко або ніколи раніше не мала досвіду усвідомлених снів. Кожен учасник проходив два ранкові сеанси сну в лабораторії.
Перед сном проводилася півгодинна когнітивна підготовка: із заплющеними очима люди вчилися пов’язувати комбінацію з трьох стимулів — спалахів червоного світла крізь повіки, негучної мелодії та вібрації на лобі — із розумовою перевіркою реальності («Чи я зараз сплю?»).
Після цього піддослідні засинали у портативній ЕЕГ-пов’язці ZMax. Як тільки датчики фіксували настання фази швидкого руху очей (REM), пристрій відтворював знайомі сигнали.
Щоб відкинути хибні спогади після пробудження, учасників навчили подавати команду безпосередньо зі сновидіння: усвідомивши те, що відбувається, сплячий робив серію швидких рухів очними яблуками ліворуч-праворуч. Ці рухи реєструвалися датчиками електроокулограми. У результаті передати підтверджений сигнал зі сну змогли 31 з 60 осіб.
Чому це не готова кнопка та перспективи при ПТСР
У повідомленнях медіа результати часто подають як створення готового приладу для керування снами. Однак науковці наголошують: самі лише зовнішні датчики без попереднього психологічного тренування не працюють.
Різниця у частоті усвідомлених епізодів між сесіями зі стимуляцією та контрольними тестами без неї становила 38,3% проти 28,3%. Головна перевага світлозвукових підказок полягала в утриманні стану: сигнали не давали сплячому втратити концентрацію, збільшуючи загальну тривалість усвідомленого епізоду.
Як повідомляє журнал New Scientist, методика становить інтерес не лише для розваги, а й для психотерапії. У перспективі портативні ЕЕГ-маски допоможуть пацієнтам із посттравматичним синдромом (ПТСР) усвідомлювати себе під час повторюваних нічних жахіть і вільно змінювати лякаючий сюжет. Наступним кроком авторів стане адаптація алгоритмів під споживчі носимі пов’язки для домашнього використання.