Кава змінює мікробіом кишківника і може впливати на стрес і пам’ять – але ефект виявився складнішим, ніж здається

Регулярне вживання кави пов’язане з помітними змінами кишкового мікробіому, обміну речовин, настрою та деяких когнітивних показників. До такого висновку дійшли дослідники APC Microbiome Ireland при University College Cork, які вивчали вплив звичайної та декофеїнізованої кави на вісь «кишківник – мозок».

Експеримент був невеликим – у ньому взяли участь 62 здорові людини віком від 30 до 50 років, які проживають в Ірландії. Половина регулярно пила по 3–5 чашок кави на день, друга група каву не пила.

Дослідники аналізували зразки калу та сечі, склад мікробіому й метаболіти, а також проводили тести на пам’ять, увагу, настрій, стрес та інші показники.

Після відмови від кави мікробіом почав змінюватися

У постійних любителів кави виявили інший склад кишкової мікробіоти. Зокрема, у них частіше траплялися деякі види Cryptobacterium і Eggerthella, а концентрації кількох метаболітів, зокрема індол-3-пропіонової кислоти, індол-3-карбоксальдегіду та нейромедіатора ГАМК, відрізнялися від показників людей, які не вживали каву.

Потім 31 постійний споживач повністю відмовився від кави на 14 днів. За цей час дослідники виявили зміни в мікробіомі та метаболічному профілі, причому частина пов’язаних із кавою відмінностей ослабла.

Після цього учасників випадково розділили: 16 осіб протягом трьох тижнів знову отримували каву з кофеїном, ще 15 – декофеїнізовану.

Повернення обох варіантів напою знову викликало зміни мікробіому. Деякі з них спостерігалися незалежно від наявності кофеїну, що вказує на можливу роль інших речовин, які містяться в каві, зокрема поліфенолів.

Звичайна та декофеїнізована кава діяли по-різному

Після повернення кави обидві групи повідомляли про зниження сприйманого стресу, симптомів депресії та імпульсивності.

Однак між двома варіантами напою виявилися відмінності.

У тих, хто отримував каву з кофеїном, дослідники зафіксували зниження тривожності та психологічного дистресу, а також покращення деяких показників уваги та пильності.

У групі з декофеїнізованою кавою покращилися результати окремих тестів на навчання та пам’ять. Автори вважають це однією з ознак того, що вплив кави не можна пояснити лише кофеїном.

Але результати виявилися далеко не однозначними. Під час початкового порівняння постійні любителі кави демонстрували вищу імпульсивність та емоційну реактивність, а в учасників, які не вживали каву, були переваги в деяких показниках пам’яті.

Після двох тижнів відмови від кави у звичних споживачів також зменшилася імпульсивність і покращилися показники уваги.

Автори окремо попереджають, що частина покращень когнітивних тестів могла бути пов’язана з ефектом повторного проходження завдань, хоча деякі зміни після повернення кави зберігалися й з урахуванням цього фактора.

Дослідження не доводить, що кава «покращує мозок»

Головне обмеження роботи – невелика вибірка. У дослідженні взяли участь лише 62 людини, а початкові групи формувалися не випадково: одні учасники вже регулярно пили каву, інші не вживали її взагалі.

Тому відмінності між ними могли бути пов’язані не лише із самим напоєм, а й з іншими особливостями способу життя чи фізіології.

Крім того, робота виявила зв’язки між кавою, мікробіомом, метаболітами та когнітивними показниками, але не довела, що саме зміни кишкових бактерій безпосередньо спричиняють зміни настрою чи пам’яті.

Дослідження також фінансував Institute for Scientific Information on Coffee (ISIC) – організація, пов’язана з кавовою індустрією. Фінансування та потенційні конфлікти інтересів розкриті в самій статті, яка пройшла рецензування в Nature Communications.

В University College Cork вважають, що результати насамперед допомагають краще зрозуміти механізм дії напою. Кава – це суміш тисяч сполук, тому кофеїн та інші компоненти можуть по-різному впливати на кишкові мікроорганізми, обмін речовин і нервову систему.

Отже, робота не дає простого висновку про користь чи шкоду кави для мозку. Вона показує, що звичайна та декофеїнізована кава здатні по-різному змінювати мікробіом і фізіологічні показники, а ймовірний зв’язок цих змін із настроєм і когнітивними функціями ще належить перевірити в більших дослідженнях.