Масштабний аналіз 69 тисяч видів комах спростував 60-річну теорію еволюції мурах і бджіл

Біологи з Університету штату Аризона поставили під сумнів класичну генетичну гіпотезу, яка пояснювала походження складних соціальних колоній у мурах, бджіл та ос. Згідно з дослідженням, про яке повідомляє портал ScienceDaily з посиланням на журнал Current Biology, виникнення еусоціальності зумовлене поведінковими та анатомічними адаптаціями, а не специфікою успадкування хромосом.

Протягом шести десятиліть фундаментальною вважалася теорія гаплодиплоїдії. У перетинчастокрилих самиці розвиваються з запліднених яєць і мають диплоїдний набір хромосом, тоді як самці — гаплоїдний. Через це сестри ділять між собою до 75% спільних генів, що робило турботу про потомство королеви генетично вигіднішою стратегією, ніж народження власних малят.

Перевірка гіпотези на базі 69 000 видів

Щоб перевірити універсальність правила, науковці проаналізували генетичні механізми та соціальну структуру майже 69 000 видів комах, зіставивши їх із двома найбільшими філогенетичними деревами.

Статистичний аналіз показав, що кореляція між гаплодиплоїдією та розподілом ролей у колонії спостерігається лише всередині однієї гілки — жалуваних перетинчастокрилих (Aculeata). У інших груп комах гаплодиплоїдна система не підвищує ймовірність переходу до складних колоній: вони формують соціальні структури з тією ж частотою, що й диплоїдні види.

Реальні рушії еусоціальності

Дослідники дійшли висновку, що вирішальну роль в еволюції колективного способу життя відіграли екологічні чинники та конкретні біологічні риси: поява жала для захисту колонії від хижаків, будівництво складних захищених гнізд та особливості догляду за потомством. Саме ці переваги зробили кооперацію робочих особин ефективною стратегією виживання.