Учені з’ясували, як психологічна травма та гени впливають на потяг до куріння

Дослідники з Гарвардської школи громадського здоров’я вивчили, як генетична схильність і перенесений стрес спільно формують нікотинову залежність. Згідно з публікацією в журналі Translational Psychiatry, тяжка психологічна травма найсильніше штовхає до сигарет людей із низьким уродженим генетичним ризиком.

До вибірки увійшли 2973 дорослі пацієнти, які надійшли до відділень невідкладної допомоги після автомобільних аварій або нападів.

Методологія дослідження та оцінка ДНК

Учені зібрали зразки ДНК учасників у перші 72 години після інцидентів і розрахували індивідуальні полігенні індекси ризику вживання тютюну та алкоголю — сумарний показник сотень дрібних генетичних маркерів.

Через вісім тижнів медики зафіксували вираженість симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР), а через пів року оцінили реальне споживання тютюну та алкоголю.

У середньому високий генетичний ризик асоціювався з підвищенням інтенсивності куріння приблизно на 14%. Однак у разі накладення факторів стресу автори зафіксували несподівану нелінійну реакцію.

Антагоністичний ефект стресу та генетики

За даними порталу PsyPost, біологічний ризик і психотравма не підсумовуються напряму:

• В учасників із високою генетичною схильністю тяжкість симптомів ПТСР практично не впливала на частоту куріння — їхні звички залишалися стабільно високими;
• У пацієнтів із низьким генетичним ризиком поява нав’язливих спогадів, спалахів тривоги та нічних кошмарів спровокувала різке зростання споживання тютюну.

Щодо алкоголю подібної кореляції виявити не вдалося: генетичний показник вживання спиртного не показав надійного зв’язку з перенесеною травмою.

Обмеження та практичне застосування

Автори наголошують, що ДНК не зумовлює поведінку наперед: у межах вибірки генетична модель пояснювала менше ніж 1% відмінностей у споживанні тютюну.

Результати демонструють механізм «самолікування»: зіткнувшись із шоковими подіями, люди без генетичного потягу до нікотину частіше починають використовувати сигарети як швидкий інструмент пригнічення емоційної напруги, що потребує адресної психологічної допомоги в перші місяці після травми.