У центрі Чумацького Шляху знайшли хімічну «золоту жилу»: у газовій хмарі виявили понад 120 молекул
·
03.09.2026 17:50
·
2 хвилини читання
Астрономи виявили неподалік від центру нашої Галактики гігантську молекулярну хмару G+0.633-0.0604 з рекордним різноманіттям хімічних сполук. У газовому скупченні на південній околиці комплексу Стрілець B2 вчені зафіксували понад 120 молекулярних видів, зокрема ключові попередники біологічних молекул.
Як зазначається в дослідженні, опублікованому в репозиторії arXiv, виявлений набір містить усі шість базових хімічних елементів земного життя (вуглець, водень, кисень, азот, фосфор і сірку). Йдеться не про ознаки позаземного життя, а про складну пребіотичну хімію — базову «сировину», з якої за відповідних умов можуть формуватися амінокислоти, нуклеотиди та ліпіди.
Цеглинки для мембран і ДНК
Серед знахідок астрофізики виокремлюють одразу кілька рідкісних сполук:
- Етаноламін — базовий будівельний блок для фосфоліпідів, які формують клітинні мембрани. Це лише друге підтверджене виявлення цієї речовини у відкритому космосі;
- sp-гліколамід — структурний ізомер гліцину (найпростішої амінокислоти);
- Три ізомери ціанометаніміну — речовини, що беруть участь у ланцюжках синтезу аденіну, однієї з чотирьох азотистих основ ДНК і РНК.
За інформацією Phys.org, хмара G+0.633 розташована лише за 32 світлові роки від відомого скупчення G+0.693, де раніше відкрили близько 40% усіх відомих у космосі молекул. Схожість складу виявилася настільки високою, що автори назвали новий об’єкт першим повноцінним «астрохімічним близнюком» головного космічного хімзаводу Галактики. Це доводить, що складний синтез органіки — не унікальна аномалія, а регулярний процес за певних фізичних умов.
Чому хмару стало видно телескопам
Головним рушієм хімічних реакцій учені вважають низькошвидкісні ударні хвилі від зіткнення газових потоків. Ці хвилі м’яко здирають крижані оболонки з міжзоряних пилинок, вивільняючи заморожені молекули в газ, де їх можуть уловити радіотелескопи.
Спостереження проводили за допомогою радіотелескопів Yebes та IRAM в Іспанії, а також чилійської обсерваторії APEX. Спектральні лінії в спектрі G+0.633 виявилися вдвічі вужчими, ніж у його сусіда, що дає астрономам змогу чіткіше розділяти слабкі радіосигнали та шукати ще складніші органічні ланцюжки.
